Байрак, -ка, м. 1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.

Витушка, -ки, ж. Моталка, снарядъ для сматыванія нитокъ въ клубки. Вас. 202. Части его: стільчик — нѣчто подобное табуреткѣ, расходящіяся ножки котораго укрѣплены въ толстой деревянной доскѣ — подставкѣ: сквозь табуретъ проходить и нижнимъ концомъ укрѣпляется въ подставкѣ штомпель — вертикально стоящая палка, на верхнемъ концѣ которой вращаются два бильця — положенныя накрестъ палки; на четырехъ концахъ бильців надѣты коники, на которые надѣвается півміток. Констант. у. Б. Гринч. Въ другихъ мѣстахъ вмѣсто стільчика — крестъ изъ тяжелыхъ досокъ, штомпель называется нитка, коники — качечки. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. ІІІ. 50.

Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.

Дова́жити Cм. Доважувати.

Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  

Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.

Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.

Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).

Полохливо нар. Пугливо, робко.

Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.