Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затяжний

Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЯЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЯЖНИЙ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Ніччу нар. Ночью.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТЯЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.