Матери́знений, -а, -е. Изъ наслѣдства, доставшагося отъ матери. Се у мене плахта материзнена.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Обважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обважитися, -жуся, -жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась.
Охання, -ня, с. Оханіе. Чулися молоді жарти веселі, охання голосне між молодицями.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. пішов до бога вівці пасти. Умер. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. 3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Сидить нерухома та пасе нас очима. 3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню.
Спостигати, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл.
1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. Його спостигли, як він утікав.
2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже....
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений.
2) Неискренній, лицемѣрный.
