Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Базікало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати.
Давни́м-давно́, нар. Очень давно.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Пані зраділа. Як вгляділо я вас, так аж зраділо.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ).
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Поназбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Панства усякого поназбігалось.
Ряма, -ми, ж. = рама.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ.
