Верблюд, -да, м. Верблюдъ. Після нього і верблюд не питиме.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали.
Полуднювати, -нюю, -єш, гл. = полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати.
Тополина, -ни, ж.
1) Одинъ тополь.
2) Древесина тополя.
3) Кой-какой тополь. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ.
