Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Сколоти Cм. сколювати.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.
