Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захаркати

Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХАРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХАРКАТИ"
Беручкий, -а, -е. 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій.
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАХАРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.