Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захвостуватий

Захво́стуватий, -а, -е. Суживающійся кверху и кончающійся остріемъ. Ціпок був захвостуватий. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХВОСТУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХВОСТУВАТИЙ"
Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Брез пред. 1) = через. Ішов єм брез сіни. Гол. ІІІ. 407. 2) Безъ. Вх. Лем. 394.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. І. 298.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАХВОСТУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.