Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл. — зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Невіста, -ти, ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник.
Трактиїрничка, -ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика.
Удоволити, -ся. Cм. удоволяти, -ся.
