Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затягати

Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Грин. II. 25. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Чуб. III. 123. Бери воли та затягай вози. Грин. III. 571. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. Чуб. V. 375. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Ном. № 7372. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. І. 211.на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. Мет. 415. 4) Вербовать, навербовать. КС. 1883. IV. 751. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. КС. 1883. II. 298. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. Мир. ХРВ. 77. За жінкою яку худобу затяг! Мир. ХРВ. 349. Затяг таки, заробив грошей. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЯГАТИ"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Криси, -сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. І. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = крила 7. Черниг. у. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. І. 109.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Підканцелярист, -та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда. Котл. Н. П. 350.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл. 1) Вписывать, вписать. 2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш. Ном. № 5604.
Хлюпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.