Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Пірце, -ця́, с.
1) Перышко.
2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз.
Покутє Cм. покуття 2.
Прасольство, -ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем.
