Вихрянути, -ну, -неш, гл. = вихрякнути. Душі не вихрянуть.
Гад, -ду, м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.