Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. Сердитий вітер завива.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче.
