Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виклеїти

Виклеїти Cм. виклеювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЕЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЕЇТИ"
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
З'єдно́чення, -ня, с. Соединеніе.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. Н. п.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24.
Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка. Шух. І. 227.  
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛЕЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.