Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст.
