Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виковуватися

Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться. Аф. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВУВАТИСЯ"
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Обрепіжити, -жу, -жиш, гл. Сильно ударить кнутомъ.
Первозданний, -а, -е. Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі. Шевч.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Присипка, -ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ. МУЕ. І. 70.
Росплентати, -таю, -єш, гл. Распутать. Заплутався в гарбузіння та й наробив шкоди.... Росплентайте з гарбузіння, — вам шкоди не буде. Мил. 107.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.