Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінюватися

Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИСЯ"
Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи. Н. п.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Присок, -ску, м. Горячая зола съ огнемъ. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. присок зсипати на ко́го. Задѣть, разсердить кого. Це на його як приску зсипав. Н. Вол. у.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.