Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінюватися

Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИСЯ"
Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Перійка, -ки, ж. Раст. Triticum repens. Вх. Пч. II. 36.
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Самопал, -лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.