Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне.
Зовсім нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу...
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл.
1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ).
2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
