Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя?
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Кримка, -ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. .
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл. — ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли.
Навко́ло нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив.
Політуха, -хи, ж. Летающая (эпитетъ мухи). А я муха полетуха.
Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою.
Товщати, -щаю, -єш, гл.
1) Толстѣть.
2) Утолщаться.