Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викотити

Викотити, -ся. Cм. викочувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОТИТИ"
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Шеретовка, -ки, ж. Просорушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.