Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. За дудочку да й на гулочку.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву.
Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Летів півень через ріку, казав: какаріку! Cм. кукуріку.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ).
Приклеїти Cм. приклеювати.
Угудина, -ни, ж. = огудина.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою.
