Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Багатих та доладніх уборів. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. (Лободовск.).
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Мня́та Cм. м'ята.
Непевність, -ности, ж.
1) Невѣрность, ненадежность.
2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе.
3) Подозрительность, сомнительность.
4) Опасность, ненадежность.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Побачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню.
2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає».
