Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити

Визолотити Cм. визолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗОЛОТИТИ"
Амбо́на, -ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Біблиця, -ці, бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Підпікатися, -каюся, -єшся, сов. в. підпекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подпекаться, подпечься, поджариваться, поджариться.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Угор. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Гн. І. 9. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху. Гн. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.