Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите!
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Зрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ.
2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Вишептати від чорної мазки.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати.
