Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викарбувати

Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРБУВАТИ"
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius. Вх. Лем. 432.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку. Мнж. 190.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. І. 74.
Фуркати, -каю, -єш, гл. 1) Трещать фуркалом. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.