Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викарбувати

Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРБУВАТИ"
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Метла́, -ли, ж. = мітла. Тільки явиться на небі метла, то буде війна. Чуб. І. 18.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник. Вх. Зн. 58.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.