Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Джур, -ру, м. Кушанье: непросѣянную овсяную муку разводятъ водой и ставятъ на ночь, что-бы вскисло, затѣмъ варять и ѣдятъ съ коноплянымъ масломъ. Баламутна вода як кисіль, як джур.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ.
Падлюка, -ки, ж.
1) Ув. отъ падло.
2) м. Подлецъ. А який він чоловік? — Ат, падлюки шматок.
Роспатлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роспатлатися, -лаюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Скрегіт, готу, м.
1) Скрежетъ.
2) Стрекотаніе.
