Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викакати

Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАКАТИ"
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка. Ном. № 6380.
Дові́дне Cм. Довідно.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Триндичка, -ки, ж. Родъ пѣсни на живой бойкій мотивъ, содержанія преимущественно шутливаго; тринди́чки поются обыкновенно на вечерни́цях. Мил. 63, 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.