Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викакати

Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАКАТИ"
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Переставити Cм. переставляти.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.