Виїзд, -ду, м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді.
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. 2) Грунтовать (у художниковъ).
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Се ж його знакімець; вони здавна знаються.
Ковбан, -на, м.
1) = ковбиця 2.
2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Скубанка, -ки, ж.
1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ).
2) Корпія.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
