Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викоріняти

Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЯТИ"
Вж... Cм. уж...
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Скапаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пропадать, исчезать. Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся. Ном. № 1657.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Черепаха, -хи, ж. 1) Черепаха. Чуб. І. 66. Швидкий, як черепаха. Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. І. 36.
Шевчина, -ни, м. = швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.