Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викоріняти

Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЯТИ"
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. Н. Вол. у.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Підмовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підмо́витися, -влюся, -вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його. Зміев. у.
Планитуватий, -а, -е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.