Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами.
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Хто високо літає, той низько сідає. Думка ген-ген літає. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги.
Стрільба, -би, ж.
1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою.
2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
