Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Одімчить було.
Вінчальна матка. Посаженная мать.
Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо).
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.
