Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викидати 2

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з'явилась і счезла, як мара. Левиц. І. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Камен. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Огненно нар. Горячо, пылко.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКИДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.