Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викидати 2

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Бобирь, -ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. бобирець, бобирчик.
Відманіжити, -жу, -жиш, гл. Отколотить, отдуть. Пан і цього одманіжив. Мнж. 75.
Зака́сувати, -сую, -єш, сов. в. закаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. ІІ. 176.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ном. № 539. Ум. сніданенько, сніданнячко. Чуб. III. 77. За чужої матінки сніданенька не буде. О. 1862. IV. 7.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну. К. Дз. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКИДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.