Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викидати 2

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Вашенець, -нця, м. Сторонникъ вашей партіи.
Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Процвітати, -та́ю, -єш, сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Мет. 33. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Шевч. 51. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка. К. Іов. 30. 2) Богатѣть, разбогатѣть, достичь благополучія. А процвів був мій брат: поважали усі, майстер, грошей багато. Лебед. у. Чи ба, як люд процвів тепера: тілько пани колись так жили, як оце наші міщане. Лебед. у. 3) Расцвѣчивать, расцвѣтить, разукрасить. Cм. процвітаний.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКИДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.