Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викидати 2

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКИДАТИ 2"
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69., Ум. плохенький, плохе́сенький.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Рудан. І. 32. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю. Гол. III. 323.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКИДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.