Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виклюнути

Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЮНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЮНУТИ"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Зміев. у. Школярі кзаментовані. Зміев. у.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛЮНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.