Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викот

Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОТ"
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.
За́бавка Cм. забава.
Загорти́на, -ни, ж. Верхнее женское платье. Желех.
Огнекрилатий, -а, -е. Съ огненными крыльями. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137. Як смерти бурний дух огнекрилатий. К. ЦН. 246.
Плужити, -жу, -жиш, гл. 1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли. ЕЗ. V. 31. 2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Ном. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть. Драг. 146.
Попалитися, -лимося, -теся, гл. 1) Сжечься, обжечься (во множествѣ). 2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны. Вх. Лем. 453.
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ. Кв.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.