Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викачати

Викачати, -ся. Cм. викачувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАЧАТИ"
Вакса, -си, ж. Вакса. Уман. І. 62.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. І. 16.
Кіпнина, -ни, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Кіпнини повказувалися. Вх. Уг. 244.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Поодв.. Cм. повідв..
Прив'явати, -ва́ю, -єш, сов. в. прив'янути, -ну, -неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яжи. Нехай в'януть, прив'явають. Мет. 316.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. І. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. в)божої матері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.