Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінювати

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Берека, -ки, ж. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Виплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. виплутатися, -таюся, -єшся, гл. Выпутываться, выпутаться. Ніяк з.... очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69.
Відчепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відчепити, -плю, -пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.
Зличний, зли́шний, -а, -е. Прекрасный, красивый. Гарне й зличне да не вічне. Ном. Бувай здоров, злишний паничу. Чуб. ІІІ. 275.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. XI. 522. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти. Ном. № 921.
На́ворот, -ту, м. 1) Поворотъ. Желех. 2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Упереспи, упересипи, нар. Во время глубокаго сна (ночью). Саме упереспи це робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.