Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінювати

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Бакаїстий, -а, -е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте. Екат. 2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Кіевск. у. Cм. бакаюватий.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Опис, -су, м. Описаніе. О. 1862. IV. 94. КС. 1883. IV. 765.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Єв. Мр. ІII. 29. Приймуть ще тяжчий осуд. Єв. Л. XX. 47.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Подути, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.