Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінювати

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Жгут, -та, м. = джгут.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.