Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінювати

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Батурмен, -на, м. = батура. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Від'Їздний, -а, -е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од'їздної (чарки)? О. 1862. І. 51. від'їздне = відклінне.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало. Левиц. Пов. 155.
Навви́шки нар. = заввишки.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Піддивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.
Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. II. 15.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.