Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викорінювати

Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОРІНЮВАТИ"
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix. Вх. Пч. II. 32.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОРІНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.