Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці.
Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вудило, -ла, с. = вудлище.
Дури́світка, -ки, ж. Обманщица.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Онакий, -а, -е. Иной. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
