Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викпити

Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКПИТИ"
Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Висиня, -ні, ж. = височиня. Волч. у. (Лободовск.).
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Сирватка, -ки, ж. 1) = сироватка. Дала сирватки напитисі (бо вона тогди видушувала сир). Гн. І. 92. 2) пт. = плиска біла. Вх. Пч. II. 13.
Сінній, -я, -є. = сінешний. Іди, мила, іди, не барися, а з сіннього пороженьха назад.... вернися. Чуб. V. 130.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.