Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл.
1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо.
2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє.
2) Тихій, медленный.
3) Тихій, спокойный. Тихі води. Тихе море. Вітер тихий. У моїй господі тихій не живе зрадливий.
4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Ум. тихенький, тихесенький.
Упинятися, -віюся, -єшся, сов. в. упини́тися, -нюся, -нишся, гл. Удерживаться, удержаться, остановиться. І хочу здержатись, та не впинюсь.
Чуйність, -ности, ж.
1) Чуткость.
2) Бдительность.
