Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виїзджати

Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Мет. 177. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться. Ном. № 11375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЇЗДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЇЗДЖАТИ"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. Cм. повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70.
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.  
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЇЗДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.