Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викати

Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер. Рудч. Ск. Н. 15.
Фурр! меж. = фрр! Желех.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку. Чуб. І. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.