Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викати

Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання. Мил. М. 90.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
Сірячина, -ни, ж. = сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Макс. (1849). 100. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938. Ум. сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці. Грин. III. 200.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.