Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викати

Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАТИ"
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Повнобокий, -а, -е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати. К. ЧР. 75.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.  
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня. Ном. № 10927.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.