Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Махля́р, -ра, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали?
Такий, -а, -е., мѣст.
1) Такой. Увійшли у такий темний ліс, що тільки небо та земля. Не уродить сова сокола, іно таке як сама. Який їхав, таку здибав.
2) сякий-такий, яки́й-таки́й. Кое-какой, какой-нибудь. Сякий такий аби був, аби хліба роздобув. Який-такий уряд лучший, ніж проста служба.
3) тако́го. Такъ много. А там такого старців, такого калік.
