Вернина, -ни, ж. = колотвиця.
Водний, -а, -е. Водяной. Чоловік гордий, як пузирь водний.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Ланка, -ки, ж.
1) Звено.
2) Низка монистъ.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Ум. ро́списочка.
Таволожник, -ка, м.
1) Spiraea crenata L. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L.
