Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виков

Виков, -ву, м. Выковка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОВ"
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра. Черк. у.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.  
Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам. Гн. І. 19.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Сподіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. ЗОЮР. І. 19. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку. Макс. (1849), 110.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.