Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Лест, -ту, м. Въ выраженіи: лестом заходити. Обманывать при помощи хитрости.
Нерадісний 2, -а, -е. Безотрадный. Все думки нерадісні клопочуть голову.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ.
Рапкати, -каю, -єш и -пчу, -чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Качур рапчит.
Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.
