Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викарати

Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАРАТИ"
Безуважно нар. Невнимательно.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться. МВ. ІІ. 121.
Обтяжно нар. = обтяж.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Цілник, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.