Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викінчувати

Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКІНЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКІНЧУВАТИ"
Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця. ЗЮЗО. І. 110.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Пообпасинковувати, -вую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, подсолнечника и пр. (во множествѣ)
Пригнати Cм. приганяти.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКІНЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.