Бібка, -ки, ж.
1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Cм. бибка.
2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
Броварство, -ва, с. Пивоварство.
Вогник, -ка, м.
1) = огник 1 и 2.
2) Раст. Lychnis vesicaria.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. 2) = замняток.
Здвиж, -жу, м. Трясина.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
