Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Кручений, -а, -е. 1) Свернутый. 2) Придурковатый. Ходить, як кручена курка. кручена вівця, кручений баран. Овца или баранъ, больные метелицею. Cм. кручак. 3) Шалунъ, сорванецъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomaea rubra.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл.
1) Зажечься (во множествѣ). Сами свічі посвітилися.
2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися.
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Утоптати Cм. утоптувати.
Хрестянин, -на и пр = християн и пр.
