Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викльовувати

Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЬОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛЬОВУВАТИ"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Кальвинський, -а, -е. Кальвинисткій. У ХVІ-му ст. лютеранська та кальвинська колотнеча за віру. К. Кр. 9.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
Ставляти, -ляю, -єш, гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛЬОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.