Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викобзати

Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОБЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОБЗАТИ"
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. Чуб. VII. 424. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Мил. 168. Ум. наміточка.
Обвішувати, -шую, -єш, сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. І. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Підлетіти Cм. підлітати.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Тещухна, -ни, ж. = теща. Чуб. III. 191.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОБЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.