Братецьки нар. = братерськи. Вони братецьки мов жили.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Письмацтво, -ва, с.
1) Грамотность.
2) Плохое сочинительство.
3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Тіпання, -ня, с.
1) Трясеніе, дрожаніе.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Ум. тіпаннячко.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
