Верховинець, -нця, м. Горець.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ.
Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Припинати, -на́ю, -єш, сов. в. прип'ясти, -пну, -не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Приколень, що коня припинають. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Припну фартух дорогий, золотії береги. Припни шаблю в лівім боці.
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Горе вам, проводирі сліпі!
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Довгою косою за гілля чепляється.