Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лисніти
лиснути
лисовий
лисовин
лисовиння
лисовинчик
лисок
лисочка
лист
листа
листатий
листва
листвиця
листик
листиковий
листка
листовий I
листовий II
листовне
листовний
листовня
листок
листоноша
листонько
листопад
листопадний
листоподавець
листочок
листування
листуватися
листя
листястий
листячко
лисун
лисуна
лисуха
лись
лися
лисяк
лисячий
литва
литвин
литвинка
литвинок
литвинський
литвинчики
литерний віз
лити
литий
литися
литка
литкати
литкуп
литовка
литовський
литра
лихва
лихварка
лихварство
лихварь
лихий
лихо
лиховина
лиховодити
лиховщина
лиходій
лиходійка
лиходійство
лиходільниця
лихоліття
лихоманка
лихоманник
лихомовити
лихороб
лихоробство
лихослов
лихословити
лихота
лихтарик
лихтарний
лихтарня
лихтарь
лихтувати
лихувати
лихун
лицарія
лицарство
лицарський
лицарь
лицарькуватий
лицарювати
лице
лицемір
лицемірний
лицемірно
лицемірство
лицерствіє
лицювання
лицювати
лицяння
лицятися
лич
личак
личаковий
личаний
личина
личити
личко I
личко II
личкований
личковий
личкувати
личман
личний
личчя
лиш
лишай
лишак
лишанка
лишати
Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок. Гол. II. 431.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. АД. І. 169. Я тебе прохоложу трохи. Рудч. Ск. II. 166. Нехай Лазарь прохолодить язик мій. Єв. Л. XVI. 24.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Нас спонсорують: