Бісде́рево, -ва, с. См. Біс.
Гуз, -за, м. = Гудзь. Ум. Гузик.
Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Спорськати, -каю, -єш, гл.
1) Обрызгать, окропить.
2) — різками. Выпороть.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ.