Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лисніти
лиснути
лисовий
лисовин
лисовиння
лисовинчик
лисок
лисочка
лист
листа
листатий
листва
листвиця
листик
листиковий
листка
листовий I
листовий II
листовне
листовний
листовня
листок
листоноша
листонько
листопад
листопадний
листоподавець
листочок
листування
листуватися
листя
листястий
листячко
лисун
лисуна
лисуха
лись
лися
лисяк
лисячий
литва
литвин
литвинка
литвинок
литвинський
литвинчики
литерний віз
лити
литий
литися
литка
литкати
литкуп
литовка
литовський
литра
лихва
лихварка
лихварство
лихварь
лихий
лихо
лиховина
лиховодити
лиховщина
лиходій
лиходійка
лиходійство
лиходільниця
лихоліття
лихоманка
лихоманник
лихомовити
лихороб
лихоробство
лихослов
лихословити
лихота
лихтарик
лихтарний
лихтарня
лихтарь
лихтувати
лихувати
лихун
лицарія
лицарство
лицарський
лицарь
лицарькуватий
лицарювати
лице
лицемір
лицемірний
лицемірно
лицемірство
лицерствіє
лицювання
лицювати
лицяння
лицятися
лич
личак
личаковий
личаний
личина
личити
личко I
личко II
личкований
личковий
личкувати
личман
личний
личчя
лиш
лишай
лишак
лишанка
лишати
Бісовський, -а, -е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. І. 164. 2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд. Желех.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Змережування, -ня, с. 1) Испещреніе узоромъ и пр. 2) Расшиваніе мере́жками. 3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле. ( Залюбовск.).
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Ном. № 7585. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 60. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє. Богодух. у.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.
Пригромитися, -млюся, -мишся, гл. Нахлынуть, собраться массой. Як пригромлять люде до колодязя, дак дотовпу нема.
Свекрушина, -ни, ж. = свекруха. Прибірайся, свекрушино, прибірайся, молодої невісточки сподівайся. Мил. 138.
Нас спонсорують: