Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лисніти
лиснути
лисовий
лисовин
лисовиння
лисовинчик
лисок
лисочка
лист
листа
листатий
листва
листвиця
листик
листиковий
листка
листовий I
листовий II
листовне
листовний
листовня
листок
листоноша
листонько
листопад
листопадний
листоподавець
листочок
листування
листуватися
листя
листястий
листячко
лисун
лисуна
лисуха
лись
лися
лисяк
лисячий
литва
литвин
литвинка
литвинок
литвинський
литвинчики
литерний віз
лити
литий
литися
литка
литкати
литкуп
литовка
литовський
литра
лихва
лихварка
лихварство
лихварь
лихий
лихо
лиховина
лиховодити
лиховщина
лиходій
лиходійка
лиходійство
лиходільниця
лихоліття
лихоманка
лихоманник
лихомовити
лихороб
лихоробство
лихослов
лихословити
лихота
лихтарик
лихтарний
лихтарня
лихтарь
лихтувати
лихувати
лихун
лицарія
лицарство
лицарський
лицарь
лицарькуватий
лицарювати
лице
лицемір
лицемірний
лицемірно
лицемірство
лицерствіє
лицювання
лицювати
лицяння
лицятися
лич
личак
личаковий
личаний
личина
личити
личко I
личко II
личкований
личковий
личкувати
личман
личний
личчя
лиш
лишай
лишак
лишанка
лишати
Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. багатенький.
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Гн. І. 83. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує. Мет. 41.
Теслярський, -а, -е. Плотничій. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 9037.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.
Нас спонсорують: