Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицарькуватий

Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬКУВАТИЙ"
Бойовисько, -ка, с. = бойовище. Федьк. І. 134.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій. К. Досв. 160.
Доповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Опасти Cм. опадати.
Повикочувати, -чую, -єш, гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Рудч. Ск. II. 81. Бочками повикочували венгерське вино. Стор. МПр. 146.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦАРЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.