Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицарькуватий

Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬКУВАТИЙ"
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Остров'яниця (остров'їниця, островя́ниця), ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. І. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. І. 147.
Подрипати, -паю, -єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. Лебед. у. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити. Лебед. у.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Щадний, -а, -е. = ощадний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦАРЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.