Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. Прийшов і двері відмикає. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло.
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!»
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Іде дощик на голиці.
2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ.
3) = гонишна сітка.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Брат братові сябер.
