Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личко I

Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКО I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКО I"
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!» Гол. III. 215.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКО I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.