Гінець, -нця, м.
1) Гонець, курьеръ.
2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка.
Мечве́док, -дка, м. = кажан.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Тисові сінці, яворові східці. Тисові ворота.
