Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
